НАДУ́ТИ, СЯ.

Наду́ти, ся. См. Надимати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 487.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

НАДУШИ́ТИ →← НАДУСА́ТИСЯ, СА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

T: 176